набедреник

набедреник
-а, ч.
1) церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, що його священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса.
2) військ. Частина металевої збруї середньовічного рицаря, яка накладалася на стегно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "набедреник" в других словарях:

  • набедреник — Елемент богослужбового одягу архиєрея та нагородженого ним ієрея, що являє собою довгу хустку, яку за два кути підвішують до пояса та носять на стегні; наколінник; заст. епігонат …   Словник церковно-обрядової термінології

  • набедреник — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • епігонат — і епігонатій див. набедреник …   Словник церковно-обрядової термінології

  • ієрейське облачення повне — Богослужбовий одяг ієрея, обов язковий для здійснення Літургії: підризник, єпитрахиль, нарукавники, пояс, фелон, палиця або набедреник …   Словник церковно-обрядової термінології

  • нагорода церковна — Елемент богослужбового одягу або головний убір, яким нагороджують заслужених священнослужителів: подвійний орар, набедреник, палиця, камилавка, скуфія, митра тощо …   Словник церковно-обрядової термінології

  • наколінник — Те саме, що набедреник …   Словник церковно-обрядової термінології


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»